Одяглася вишня в білоцвітні грона


Одяглася вишня в білоцвітні грона
Біля мого серця, біля мого дому.
Пишная красуня, мила наречена
Велян одягнула по вбранню зеленім.


Так й моя дівчина милая одягне
Білий велян пишний на обличчя гарне.
На біленькі руки, на чудове тіло,
Бо в дівоче серце радість прилетіла.


І фата покриє білосніжні груди,
І премилі ноги, легкії, стрункії,
І чудові коси – щоби знали люди,
Щоб пісні звучали радісно-дзвінкії.


Щоби вік кохати міг свою я милу –
Цінувати щастя, щоб не полетіло
Ніби та пташина, що співала мило
Та розквітлу вишню раптом залишила.


Пам’ятати ніжність твоїх поцілунків
І палких обіймів, юності дарунків,
Радісні усмішки, погляди чудові
І бажання чисті на коханій мові.


Несміливий трепет першого єднання
І жагучу пристрасть вірного кохання.
Не забудуть в небі зорі вечорові
Безкінечну свіжість вечорів любові.


Одяглася вишня в білоцвітні грона
Біля мого серця, біля мого дому.
Пишная красуня, мила наречена
Вилян одягнула на вбрання зелене.


24.05.05


Hosted by uCoz