|
Одяглася вишня в білоцвітні грона |
|
Одяглася вишня в білоцвітні грона Біля мого серця, біля мого дому. Пишная красуня, мила наречена Велян одягнула по вбранню зеленім. Так й моя дівчина милая одягне Білий велян пишний на обличчя гарне. На біленькі руки, на чудове тіло, Бо в дівоче серце радість прилетіла. І фата покриє білосніжні груди, І премилі ноги, легкії, стрункії, І чудові коси – щоби знали люди, Щоб пісні звучали радісно-дзвінкії. Щоби вік кохати міг свою я милу – Цінувати щастя, щоб не полетіло Ніби та пташина, що співала мило Та розквітлу вишню раптом залишила. Пам’ятати ніжність твоїх поцілунків І палких обіймів, юності дарунків, Радісні усмішки, погляди чудові І бажання чисті на коханій мові. Несміливий трепет першого єднання І жагучу пристрасть вірного кохання. Не забудуть в небі зорі вечорові Безкінечну свіжість вечорів любові. Одяглася вишня в білоцвітні грона Біля мого серця, біля мого дому. Пишная красуня, мила наречена Вилян одягнула на вбрання зелене. 24.05.05 |